Традиційно на початку весни у школі проходять Шевченківські дні. Знову і знову ми перечитуємо твори Тараса Шевченка, намагаючись торкнутися до них серцем,пройнятися їхнім духом.
Учні 2 та 3 класу приєдналися до шкільного флешмобу "Я читаю Шевченка", який було розпочато вчителями методичного об`єднання суспільно-гуманітарних дисциплін. Вони зачитали "Заповіт", і не лише українською. Всім відомі рядки "Поховайте та вставайте..." зазвучали сімома мовами: англійською, німецькою, болгарською, польською, французькою, білоруською та італійською.
Минуло 204 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Не просто живе, а турбує свідомість, утверджує національний дух, надихає. Вогонь його поезії і його душі запалює у серцях іскру любові до рідної землі, іскру гідності і честі українця-патріота.
Звучить слово Шевченкове з вуст молодших школярів, і здається,з портрета посміхається у свої пишні вуса дідусь Тарас. А ось учні декламують вірші про звитяжну боротьбу прадідів своїх – і в Тараса Григоровича брови насуплені, погляд тривожний. Діти читають поезію про красу рідного краю, і погляд знову, неначе наповнюється світлом і теплом.
Живе слово поета може стати тим джерелом живої води, якої так прагне сьогодні людська душа.Поезія Кобзаря не дає сприймати землю, на якій ми народились, живемо,просто як територію, а робить її рідною землею, Батьківщиною.
Відкриваймо для себе Шевченка щодня!
